Інколи двері зачинені недаремно…

Щось дивне коїться у новому будинку Кораліни. Дивина полягає ані в тумані чи котові, який, здається, стежить за нею, ані в знаках небезпеки (в якій опинилась Кораліна), що міс Примула та Форсібіллі (нові сусідки Кораліни) розгледіли в чаїнках. Справжня дивина – «інший дім» за старими дверима у вітальні. «Інші мама й тато» з чорними очами-ґудзями і білосніжно-паперовою шкірою чекали на Кораліну. Тепер вони хочуть, щоб вона залишилася з ними. Назавжди. Кораліна знає: якщо вона увійде у ті двері, то може вже ніколи не повернутися назад.