Мейбелін Чень ніяк не може оговтатися від горя. Її світ звалився після того, як загинув Денні – старший брат Мей, єдиний, хто по-справжньому її розумів і підтримував.
Повернувшись до школи через довгий час, Мей стикається з расизмом та несправедливістю. Коли її батьки приходять на збори, їх побічно звинувачують у смерті Денні, дорікаючи азіатам у надмірному тиску на дітей.

Мей розуміє, що більше не може мовчати. Вона не дозволить людям, наділеним владою, спотворювати історію її сім’ї так, як їм заманеться.

Несамовито, вона відповідає кривдникам віршем у газеті. Наслідки цього вчинку набагато серйозніші, ніж вона могла припустити. Але Мей має намір повернути собі право голосу – заради Денні та інших хлопців, яким теж є що розповісти.
Ми не дивимося один на одного. Мовчання між нами – недосліджена територія, дика місцевість, океан, який нам не перетнути.