Головні герої роману, такі молоді, розумні та вродливі, випадково зустрічаються на виступі шкільної дзвіниці, за крок до вічної безодні. Що змусило кожного з них прийняти настільки жахливе рішення? Чи зможуть вони зцілити і врятувати одне одного?

Автор роману майстерно, без жодного натяку на моралізування доводить, що наше життя – це всі кольори в одному, в усій їхній яскравості, що жодна хвороба – ані фізична, ані психічна – не може бути приводом для навішування соціальних ярликів та клеймування, що нас здатні врятувати лише співчуття та любов до близьких.